Deutsch
Das einzig Gute, das wir aus den Vorfällen rund um die Evakuierung aus Afghanistan gelernt haben, ist, dass es so nicht funktioniert. Die Ukraine ist insofern auch ein anderes Land, weil es Assoziierungen mit der EU in gewissem Umfang gibt. Derzeit leben alleine in Berlin rd. 13.000 UkrainerInnen und weitere rd. 13.000 mit ukrainischer Abstammung und deutschem Pass (Stand 2020). Sowohl für sie und ihre Familien wie auch Menschen, die noch in der Ukraine oder Nachbarstaaten leben, muss es einfache unbürokratische humanitäre Lösungen geben.
Für die Ukraine müssen deshalb – auch aufgrund teilweiser anderer Umstände – andere Schritte ergriffen werden:
1. Visumfreie Einreise
UkrainerInnen können visumfrei in die EU einreisen, sofern sie einen biometrischen Reisepass haben. Bei all denen, die seit 2017 wirtschaftlich zu Reisen in die EU in der Lage waren, dürfte dies der Fall sein.
Daneben muss die visumfreie Einreise nun auch aufgrund der besonderen Situation und der ja auch zwischenzeitlich geschlossenen Botschaft in Kyjiw für Menschen mit „normalem“ Reisepass ermöglicht werden.
2. Corona-Tests
Aufgrund der besonderen Situation sollte auf die Vorlage negativer PCR-Tests zur Einreise verzichtet werden. Diese Tests können nachgeholt werden.
3. Verlängerung bestehender Visa
Bereits bestehende Schengen-Visa mit der üblichen 90-tägigen Gültigkeit müssen von den Ausländerbehörden verlängert werden. Grundlage können hierfür §§ 39/40 AufenthV sein, nach denen eine Aufenthaltserlaubnis erteilt werden kann.
4. Erteilung von Aufenthaltserlaubnissen
In Deutschland bereits aufhältige UkrainerInnen könnten nach § 7 Abs. 1 Satz 3 AufenthG Aufenthaltserlaubnisse erhalten. Diese Erteilung wäre unseres Erachtens auch bereits durch die obersten Landesbehörden möglich.
Mit beiden Maßnahmen zusammen könnten auch Zeiten überbrückt werden, bis auf Bundes- oder Europa-Ebene weitere Entscheidungen getroffen und umgesetzt sind.
5. Aufnahme nach § 22 AufenthG
Der Bund muss klare Kriterien benennen, nach denen Gruppen aus der Ukraine aufgenommen werden, die dort Verfolgung ausgesetzt sind. Diese Regel betrifft dann spezielle Gruppen mit spezieller Verfolgungssituation.
6. Aufnahme nach § 24 AufenthG
Offenbar ist angedacht, Aufenthaltserlaubnisse nach § 24 AufenthG zu erteilen und diesen Weg zu beschreiten. Grundlage ist jedoch hierfür ein Beschluss des Rates der Europäischen Union gemäß der Richtlinie 2001/55/EG, der erst noch getroffen werden muss und der Einstimmigkeit bedarf.
Deshalb bedarf es einer der o.g. Möglichkeiten, um den Aufenthalt in Deutschland mit einer Erlaubnis mindestens vorübergehend abzusichern.
7. Familiennachzug
Mit einer Aufenthaltserlaubnis nach § 7 Abs. 1 Satz 3 AufenthG ist der Familiennachzug möglich. Bei Familienmitgliedern, die visumfrei einreisen, kann nach § 5 Abs. 2 AufenthG auf das Nachholen des Visumverfahrens im Ausland aufgrund der besonderen Umstände verzichtet werden.
Mit einer Erlaubnis nach § 24 AufenthG anders als mit einer nach § 22 AufenthG wäre grundsätzlich der Familiennachzug der Kernfamilie möglich.
Gem. § 30 Abs. 2 AufenthG kann von wesentlichen Voraussetzungen nach § 5 AufenthG, insbesondere der Lebensunterhaltssicherung, abgewichen werden, wenn dies zur Vermeidung einer besonderen Härte notwendig ist. Dies wird hier wohl greifen können.
Die „sonstigen Familienangehörigen“ könnten nach § 36 AufenthG ebenfalls nachziehen, wenn es zur Vermeidung einer besonderen Härte erforderlich ist. Auch hier ist dies wohl unstreitig zu bejahen.
8. Abschiebestopp
Vor dem Hintergrund der aktuellen Situation sollte ein formeller Abschiebestopp wohl kein generelles Problem darstellen und auch erlassen werden.
9. Evakuierungen
Für alle o.g. Gruppen müssen Evakuierungen aus der Ukraine oder aus den direkten Nachbarländern angeboten werden. Insbesondere mit Polen sollte es hierzu ein schnell mögliches Agreement geben können, das auch die dortige visumfreie Einreise nach dem Vorgenannten beinhaltet, wenn es eine zugesagte Aufnahme bzw. Ausreise nach Deutschland gibt.
10. Schnellverfahren BAMF
Das BAMF kann – so wie für Syrien seinerzeit geschehen und von uns vergeblich für Afghanistan vorgeschlagen – Schnellverfahren einrichten, um die zu erwartende Zunahme von Asylanträgen auch schnell zu entscheiden. Bisher ist die Zahl der Asylverfahren von UkrainerInnen in Deutschland sehr überschaubar (rd. 800 in 2021). Dennoch ist natürlich mit einer starken Zunahme zu rechnen. Je schneller und unbürokratischer mit den o.g. Regeln umgegangen wird, desto weniger würde damit das Asylsystem belastet, auch wenn es erkennbar ja zu Titelerteilungen führen würde. Dies kann man vorwegnehmen.
Fachliche und inhaltliche Hinweise gerne gesehen!
Berlin, 24.02.2022
Berlin hilft
Christian Lüder
Kontakt:
01712132999
Christian.lueder@berlin-hilft.com
Українська
10 пунктів для мешканців України
Єдине, чого ми навчились хорошого з інцидентів, пов’язаних з евакуацією з Афганістану,
це те, що це так не працює. Україна є, окрім того, інакшою державою, оскільки існують в
певному обсязі угоди з асоціації з ЄС. Наразі лише в Берліні проживає близько 13.000
українців, ще близько 13.000 тих, хто має українське походження і німецьке громадянство
(станом на 2020 рік). Для них, їхніх сімей, так само як і для людей, які досі проживають в
Україні або країнах-сусідах, мають бути легкі та незабюрократизовані гуманітарні рішення.
З цієї причини, беручи до уваги й інші важливі обставини, потрібно ввести й інші кроки:
- Безвізовий в’їзд
Українці мають можливість безвізового перетину кордону з ЄС, якщо вони мають
біометричний паспорт. Це, скоріше, стосується усіх тих, хто був фінансово спроможний
подорожувати в ЄС з 2017 року. Беручи до відома сьогоденну надзвичайну ситуацію,
безвізовий в’їзд має бути тимчасово дозволеним також громадянам зі “звичайним”
закордонним паспортом. - Тести на Covid-19
Наявність негативного ПЦР-тесту з причини надзвичайної ситуації має бути виключено з
вимог до в’їзду. Тести можна зробити пізніше. - Оновлення наявної візи
Вже наявні Шенген-візи з терміном дії 90 днів повинні бути оновлені міграційною службою.
Це введення може базуватися на основі §§ 39/40 Правил перебування іноземців (§§ 39/40
AufenthV) щодо надання дозволу на проживання. - Надання дозволів на проживання
Для українців, що вже знаходяться у Німеччині, дозволи на проживання можуть бути
видані згідно з § 7 абзац 1 речення 3 Закону про перебування іноземців (§ 7 Abs. 1 Satz 3
AufenthG). На наш погляд, надання дозволів на проживання було б можливим уже з боку
вищих органів державної влади. За допомогою обох заходів можна використати час до
прийняття та виконання подальших рішень на федеральному або європейському рівні. - Прийняття згідно з § 22 Закону про перебування іноземців (§ 22 AufenthG)
Федеративна республіка мусить визначити чіткі критерії, у відповідності з якими
прийматимуться групи з України, що зазнають переслідувань. Це правило застосовується
до конкретних груп у конкретних ситуаціях переслідування. - Прийняття згідно з § 22 Закону про перебування іноземців (§ 22 AufenthG)
Очевидно передбачається видавати посвідку на проживання у відповідності з § 22 Закону
про перебування іноземців (§ 22 AufenthG) та приймати відповідні заходи. Однак основою
для цього є рішення Європейського Союзу у відповідності з директивою 2001/55/EG, яка
ще має бути затверджена і вимагає одностайності. Пункти 1 – 3 передбачають шляхи, якими може бути отримана хоча б тимчасова посвідка.
- Поєднання з сім’єю
Посвідка на проживання уможливлює поєднання з сім’єю, як передбачено § 7, абзац 1,
речення 3 Закону про перебування іноземців (§ 7 Abs. 1 Satz 3 AufenthG). У випадку, коли
член родини в’їжджає в рамках безвізового режиму, знімається необхідність проходження
процедури отримання візи за кордоном у зв’язку з надзвичайними обставинами, як
передбачено § 5 абзац 2 Закону про перебування іноземців (§ 5 Abs. 2 AufenthG). Дозвіл,
передбачений § 24 Закону про перебування іноземців (§ 24 AufenthG), на відміну від
передбаченого §22 Закону про перебування іноземців (§ 22 AufenthG), воз’єднання
нуклеарної родини в принципі можливе.
Згідно § 30 абзацу 2 Закону про перебування іноземців (§ 30 Abs. 2 AufenthG), можна
відхилитися від cуттєвтх вимог, особливо тих, що стосуються гарантій забеспечення
проживання, визначених в § 5 Закону про перебування іноземців (§ 5 AufenthG), коли це
допоможе уникнути надмірних труднощів. Це цілком може бути застосовано в даній
ситуації. Відповідно до § 36 Закону про перебування іноземців (§ 36 AufenthG), “інші члени
родини” також можуть прослідувати, коли це допоможе уникнути надмірних труднощів.
Бесперечно, це стосується актуальної ситуації. - Призупинення депортації
У світлі актуальної ситуації офіційне призупинення депортації не повинне виступити
принциповою проблемою і має бути затвердженим.
- Евакуації
Всім названим вище групам повинні бути надані шляхи евакуації з України чи сусідніх
країн. Зокрема з Польщею необхідно якнайшвидше укласти домовленість, яка передбачає
також безвізовий в’їзд у відповідності із вищезгаданим, у разі якщо наявна згода на
прийняття або на виїзд до Німеччини. - Пришвидшена процедура Федерального відомства зі справ міграції та біженців (BAMF)
Федеральне відомство зі справ міграції та біженців (BAMF) може встановити
пришвидшену процедуру, яка дозволить швидко розглядати заяви на притулок, число яких
очікувано зростатиме (як це відбулося у свій час у Сирії, і як ми це запропонували по
відношенню до Афганістану, однак без позитивної відповіді). Насьогодні число справ з
надання притулку для українців у Німеччині обмежене (близько 800 у 2021). Однак
передбачається значне збільшення їхньої кількості. Чим швидшим та
незабюрократизованішим буде процес, тим меншим буде навантаження на систему
надання притулку, навіть якщо це приведе до видачі посвідок. Це можна передбачити.